- зачарування
- —————————————————————————————зачарува́нняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
зачарування
Смотреть что такое "зачарування" в других словарях:
зачарування — я, с. Стан за знач. зачарувати і зачаруватися … Український тлумачний словник
заворожений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до заворожити 1), 2). || заворо/жено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Який зазнав дії, впливу чарів, чаклунства; зачарований. || Який виражає зачарування … Український тлумачний словник
залюблений — а, е, розм. 1) Сповнений любові, пристрасті до кого небудь; закоханий. || Захоплений, зачарований ким , чим небудь. || Який виражає любов до кого , чого небудь, захоплення кимсь, чимсь. 2) Який викликає любов, пристрасть до себе, захоплення,… … Український тлумачний словник
знаджувати — ую, уєш, недок., зна/дити, джу, диш, док., перех. Викликати у кого небудь захоплення, зачарування ким , чим небудь; зваблювати, спокушати. || Приваблювати, вабити до себе чим небудь принадним, звабливим. || Перетягувати, переманювати до себе,… … Український тлумачний словник
чаклунство — а, с. 1) За старовинними уявленнями – магічні дії, рухи й замовляння, за допомогою яких нібито можна вплинути на людей і природу. 2) перен., розм. Величезний за силою, проявом вплив на кого небудь; зачарування … Український тлумачний словник
